Денис Овчаров: «Чим голосніше кричиш, що у тебе обшук, тим нижча ймовірність того, що до тебе з ним прийдуть»

Як врятуватися бізнесу, коли на нього "наїжджають", чому марно "тегати" Зеленського і яку стратегію комунікації вибрати, якщо в компанії настала криза. На ці та інші питання дав відповідь партнер компанії Legal House Денис Овчаров в ексклюзивному інтерв'ю "Коментарів".

Денис Овчаров. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Був час, коли "тегаєш" Зеленського, і є багато можливостей для захисту. Зараз — марно "

- В який момент потрібно підключати в команду експертів з порятунку бізнесу?

- Як правило, компанії, що чекають "гостей", починають замислюватися про допомогу, коли дізнаються про ймовірні обшуки. Що говорити співробітникам? Що говорити партнерам? Потрібно відразу думати, як буде побудована комунікаційна стратегія. Інтерв'ю опрацьовують не представники бізнесу, а представники правоохоронних органів. Наприклад, пишуть, що накрили велику компанію, яка ухилилася від сплати податків. Не називаючи компанію, але за фотографіями видно, що це за компанія. Раніше в досить великих трьох міжнародних компаніях були проведені обшуки, але вже зараз ніякої комунікаційної стратегії від цих компаній немає. Варто задуматися — що відбувається? Чому ніхто з компаній публічно не коментує цю ситуацію? Всі знають про обшуки, знають регіональні ЗМІ, знають бізнес-партнери, навіть фотографії виклали, не називаючи імені, але компанія мовчить. Що це означає? Можливо, має місце корупція, можливо, докази настільки істотні, що краще відмовчатися. А, можливо, про те, що треба щось сказати, ніхто і не замислювався. Не кожна компанія готова до кризового піару. Можуть бути заблоковані подальші продажі, є великі репутаційні ризики. Ми не говоримо, що всі правоохоронці наїжджають на бізнес. Ми говоримо, що вертикаль правоохоронної системи в державі відсутня. І часто представники держави, використовуючи своє становище, можливості, здійснюють тиск на бізнес, використовуючи обшуки, допити, арешти рахунків, арешти складів, обшуки складів з наступним вилученням товарних цінностей. При кожній владі це було по-своєму.

- Іншими словами — кожна компанія повинна мати в запасі кризову комунікаційну стратегію?

- Так. Є компанії, які припускають такі ризики, і вони, як правило, прораховані. Тиск держави на правоохоронні органи дуже добре прогнозований. Наприклад, перед Новим роком приходять до компаній, які щось продають. Тому деякі компанії заявляють, що вони публічно готові доводити свою невинність. Тут повинен бути тандем між роботою адвоката, правовою позицією і публічною стратегією, щоб максимально донести в розрізі захисту свою позицію.

Головне — визначити чіткий вектор того, що у нас є. І це повинен бути пріоритет. Це стосується і правової позиції, і емоційної складової, і оцінки дій правоохоронної системи, і конкретних осіб в подальшому. І зрозуміло, хто компанію захищатиме як на рівні держави, так і на рівні офіційних інституцій.

- Тобто, якщо компанія пережила складну ситуацію, то на майбутнє у неї вже є розроблена кризова комунікаційна стратегія?

- Так. У такому випадку компанія або справляється своїми силами, або залучає когось на аутсорсі. Коли мова йде про комунікації, необхідно знати, хто повинен задавити головний темп. Наприклад, коли мова йде про державний тиск, то тут головний темп повинен задавати адвокат. Для мене комунікаційна стратегія — це інструмент, який може допомогти захищати компанію. Важливо визначити, яка комунікаційна стратегія потрібна і для яких цілей. Наприклад, клієнт говорить, мені не важливо, що, як і чому, мені важливо, щоб ваша стратегія допомогла нам повернути те, що у нас забрали. Тобто, необхідно, щоб під час судового розгляду до суду були запрошені журналісти, які будуть оцінювати мою правову позицію. Все залежить від вектора, за яким ми йдемо. Часто клієнти не розуміють, який вектор використовувати, оскільки немає експертизи ефективності цього вектора. Наприклад, немає сенсу "тегати" Зеленського, оскільки йому, за великим рахунком, все одно. Як і попередньому президенту, адже коли вони отримують владу, їм наплювати. Це стосується і дій чиновників. Наприклад, генерального прокурора, міністра МВС. Тут важливо розуміти, що ефективно сьогодні та що неефективно було вчора. Були часи, коли "тегаєш" Зеленського, і є багато можливостей для захисту. Зараз — марно.

- І ви реально все це використовували?

- Так. Коли боляче і потребуєш захисту, то необхідно йти до того, кому вигідно тебе захищати. Коли лобіюєш свої інтереси через державну інституцію, необхідно донести свою позицію, а також аналіз незаконних дій правоохоронців. Найголовніша помилка — змішувати. Мовляв, ми не білі, ми сірі. Ні, тут потрібно чітко заявляти — ми білі, а вони чорні. Чітко розмежувати грань і озвучувати аргументи своєї позиції.

"Дуже часто перед компанією стоїть питання: "порішати" або боротися"

- Чи почастішали кризові ситуації з бізнесом під час пандемії?

- Кризові ситуації почастішали, але є один момент. Швидкість вирішення кризових ситуацій настільки зараз сповільнилася, оскільки немає можливості створити команду, зустрітися, опрацювати тези. Зараз багато компаній не вдаються до такого інструменту, оскільки це малоефективно. До того ж зараз так багато інформаційних приводів в Інтернеті, медіа, що ти не виділишся, не впіймаєш ту хвилю, на якій тебе винесе. Зараз не здивуєш громадськість нічим.

- Чи є ризик — репутаційний або фінансовий — для бізнесу?

- Чим більше в Інтернеті негативної інформації про тиск на бізнес, тим гірше. Може підключитися материнська компанія, міжнародні партнери, реагуючи на інформацію про ймовірні правопорушення. Тому потрібно спочатку прогнозувати такі ризики і робити кроки на випередження, в тому числі говорити про те, що компанії відомо про розслідування щодо неї. Заявляти про свою невинність і недопущення будь-яких дій проти неї. Чим голосніше ти кричиш, що у тебе обшук, тим нижча ймовірність того, що до тебе з обшуком прийдуть. Псується сама стратегія "наїзду", оскільки клієнт не побоявся заговорити про це публічно. І коли ти так рішуче заявляєш про свою позицію, то вже не вийде відкотитися назад. Зайняти мирову позицію, домовитися буде вкрай складно. Тому дуже часто перед компанією стоїть питання: "порішати" або боротися.

- І що ви радите?

- Я фахівець з "боротися". Цей момент репутаційно дуже важливий для компанії, тому що може стати публічним. Вона вирішить "порішати", а в цей час НАБУ порушить справу проти недобросовісного прокурора, який вирішив поживитися, і у компанії — ще більші ризики репутацій. Крім того, ефективність "порішати" в нашій країні все нижче і нижче, тому що у нас немає корупційної вертикалі, яка була при попередніх президентах, все зруйновано.

- Коли в Україні буде здоровий бізнес?

- Був період відразу після Майдану, коли бізнес відмовлявся працювати в площині "домовленостей". Це був  час, коли правоохоронці відмовлялися брати, а бізнес — відмовлявся давати. Але після цього часу був хтось перший, хто спробував. І виявилося, що можна. Влада змінилася, але можна. Можна отримати конкретну перевагу, з кимось домовитися. І тоді інші підтяглися. І ми повернулися до того, з чого почали.

"Якщо компанія може дозволити собі мати кримінальні справи і це не гальмує бізнес-процеси, значить, бізнес успішний"

- Розкажіть про якийсь кейс, коли Ваша робота як комунікаційника дала конкретний результат для бізнесу?

- Була якось "справа на мільярд", коли підозрювалося, що ряд компаній незаконно використовують інструмент аутсорсингу. Одна дрібна компанія стала больовою точкою для більших компаній, які її послугами користувалися. Це міжнародні найбільші компанії нашої країни. І це були не одна-дві компанії, а десятки. І вони розуміли, що якщо правоохоронні органи змусять цю компанію визнати свою провину, то далі вони прийдуть до них. Вони об'єдналися, тому що треба було придумати, як репутаційно захистити себе.

Рішення були класичними в цій ситуації. В першу чергу — це публічність кейса. Показали проблематику, яка полягає в тому, що чинне законодавство недосконале, що ті закони, які прийняті, під них не прийняті підзаконні акти, які це все шліфують. Показали, що в іншому світі це нормальна практика, а якщо в Україні цю практику поламати — міжнародні компанії не зможуть повноцінно працювати. І при цьому показали, що компанія хоч і дрібна, але мала всі належні документи і правову позицію щодо цієї ситуації.

Мета була мінімізувати ризики обшуку після розуміння, які слідчі дії ініціюють правоохоронці. Принцип був зібратися в одній точці, сказати, що ми чекаємо обшуку, "розкрити карти" правоохоронців за складом злочину. І правоохоронні органи здали назад, вони переглянули свою позицію, були просто запити на надання копій документів і все спустилося нанівець.

Зрозуміло, вони теж стали лобіювати свої інтереси перед державою. Яким способом — це вже питання десяте. Мовляв, ви в своєму розумі? Якщо зараз поламати цю схему, то вона поламається по всій Україні. А міжнародні компанії інакше працювати в цій країні не можуть. Поки міжнародна компанія перебудується під українські правила, а це може не кожен, то це будуть великі втрати в прибутку. По голові отримають і прем'єр-міністр, і президент, і вся адміністрація, оскільки вони вбивають міжнародний бізнес в Україні.

- Тобто, правильно структурована комунікація з правильними меседжами може врятувати бізнес в Україні?

- Так. Це не чарівна таблетка, це снайперська рушниця, не кожна компанія може користуватися нею і не в кожній ситуації це можна робити. Але це ефективний інструмент, якщо знаєш, з якою метою ти його використовуєш. Однак цим інструментом можна і все зруйнувати, якщо в чомусь голослівно звинувачувати правоохоронців, не скупитися на висловлювання, хоча дії правоохоронців мають свою логіку.

Розповім про один із прикладів. Це було кілька років тому. Компанія, яка створювала програмне забезпечення для онлайн-казино, почала, скажімо так, відгавкуватися, не маючи за собою чіткої позиції. І в результаті навіть не правоохоронні органи, а громадські працівники почали розслідувати діяльність компанії і з'ясувалося, що коріння компанії лежать в Російській Федерації. І вся лінія звинувачень, яка йшла від СБУ, мала за собою логічне підґрунтя. Тобто, якщо ти не прорахував, що щодо твоєї діяльності можуть нахлинути додаткові питання, ти можеш в цьому потонути. Ось компанія і потонула.

-   Тобто, головне правило — бути чесним і вирішувати всі в правовому полі?

- Це в ідеалі. Але тут є важлива складова — якщо компанія живе в українських реаліях, то важливо розуміти, чи будемо ми цим інструментом користуватися. Іноді варіантів просто немає. Коли всі кругом кричать: "У них був обшук!", а ти не знаєш, що сказати, то ніби визнаєш, що, мовляв, "у нас все забрали, бо ми податки погано платимо". Думаю, що після цього ніхто з тобою працювати не буде. Коли ти не зможеш на плаву триматися, від тебе відвернуться клієнти, бізнес-партнери, інвестори. Адже всі чекають відповіді, а ти мовчиш. Якщо ти покажеш, що у тебе є позиція, що у тебе є команда, то з тобою захочуть мати справу.

Головне для компаній — це мати лінію захисту. Комунікаційна стратегія — це лише частина лінії захисту. Ти можеш її використовувати, а можеш і ні. Просто якщо не використовувати її для середнього, великого чи міжнародного бізнесу — шкоди буде більше.

Мені зараз дуже подобається, що держкомпанії виходять в комунікацію. Бо розуміють, що людей багато, і ти не можеш відповідати за всіх, що всі білі, прозорі й пухнасті. Потрібно завжди реагувати.

Кримінальні виробництва не повинні заважати компанії заробляти. Якщо компанія може дозволити собі мати кримінальні справи і це не гальмує бізнес-процеси, значить, бізнес успішний. А якщо компанія після першого ж поста генерального прокурора закривається і їде в теплі краї, то це не бізнес. І це не тільки в нашій країні. Здатність публічно коментувати і комунікувати на етапі пресингу — це добре.